***
не шкодуйте робота
жовтогарячі (це не метафора) сльози металу
спалять вам пальці
коли вони висихають
стають сірими й твердими
не втерти ніяк
хіба молотком та зубилом
але ж це вже зовсім ні в які
чи не тому куємо
доки плачеться?!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Це не я вам заслужену оцінку вліпила,так що вибачайте.
***
2008-11-26 18:43:20
Як ви створюєте такі "шедеври" і яке відношення має ваша творчість до християнського сайту?
Калінін Микола
2011-10-25 20:21:19
Я не став би так говорити про цей вірш. І не став би зверхньо так слово "шедеври" в лапки брати. Адже яка глибока думка у цьому (так, неакуратно написаному) верлібрі. Щось десь автор випустив, його думка бігла швидше за його перо...
Особисто мене, того, хто не полюбляє верлібри, вразили ці рядки! Я навіть пообіцяв написати на цю тему щось римоване. Написав, але в Андрія Кобченка це виглядає сильніше!
Дай Боже вам, Андрію творити, зважати на критику, але мати й надалі і свою думку!
А оце мій вірш, який, звісно, ніякого (прямого!) відношення до тематики сайту не має, і я даю його лиш у ході дискусії з попереднім коментатором.
КОВАЛЬ
Кує коваль… У щемнім дзвоні
Сховалась тиша… Далебі,
Хоч в інеї у нього скроні —
Для всіх кує, а не собі.
І не шкодує він ні поту,
Ні скарбу часу, ні зусиль:
Узяв Сізіфову роботу —
Котити камені на шпиль…
Сльозою схлипує залізо,
Аж палить пальці та сльоза,
А захолоне — буде пізно, —
Гарячим куй, як той казав!
Затвердне — годі за ескізом
Здолати сірі та тверді
Ті сльози, що лило залізо,
Немов невинний на суді.
Клепай, ковалю, поки сльози
Не висохли його й твої,
З вогнем у серці, хоч морози
Навіють сивих сум-жалів…
Кує коваль… Йому в спомозі
Не всі готові пособить…
Та куй, ковалю, поки в змозі
Сміятись, плакати, любить!
Есть женщины - Дудка Надежда Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа, и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего! И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне? Ибо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем. И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.
И сказала Мария: величит душа Моя Господа, и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем, что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды; что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его; и милость Его в роды родов к боящимся Его; явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их; низложил сильных с престолов, и вознес смиренных; алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем; воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость, как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.
Лук.1гл
Башни - Павленко Наташа Было как-то пророчество у нас...
И там звучали такие слова:
"Как высоки эти башни в сердцах!
Как высоко им придётся падать!"
Публицистика : Логика общения - Антон О логике общения людей. За логикой может стоять концепция, мировозрение, или собственный эгоизм. А как это все на уровне стран? Об этом статья.
