В моїм серці безодня
Така безконечна,
Просто пустка бездонна
І дуже самотня...
Може так відкривати комусь недоречно,
Що без міри голодна,
Пуста та безводна...
Чим заповнити серце,
Яке дуже прагне?!
Книги, фільми, розваги,
Робота, шукання...
Я хапаю це все,
А у серці знов спрага...
Може я потребую земного кохання?
А кохання приносить
Лиш болі та розпач...
Зрада, відчай, безвихідь
У серці моєму,
Яке стогне і просить,
Виплакує очі,
В забутті фантастичнім шукаючи втіху...
В моїм серці безодня
Така неутішна...
У молитві до Бога
Схиляюсь сьогодні...
О, прости і помилуй!
Ти — Святий, а я — грішна...
Поведи за Собою, бо Ти є дорога...
До Свого водоспаду
Мене Ти провадиш,
Напуваєш любов’ю
У затінках саду...
Твої руки пробиті! А Ти серце гладиш,
Забираючи муки безвиході й зради...
Водоспади Твої
Із Твоєї безодні!
Я належу Тобі,
Я уже не самотня!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Спеши! - В. Навлинский Как то мне пришлось слышать весть из уст признанного пророка. Вот эта весть:
"Вот поднимутся от трех концов земли четыре вихря. Первый принесет акриды (зараженную саранчу). Второй - испепеляющие огненные камни. Третий вихрь - желтый. Четвертый вихрь принесет мир, но мир принят не будет. Тогда засядут правители, но успеха не достигнут, ибо Аввадон пришел в движение." (август 1968 г.)
А спустя много лет в другом месте через другого мужа Божия Дух Святой проговорил: " Вот вскоре всколыхнется мир, и люди будут толкаться- толкаться, метаться-метаться в разные страны, в разные страны, но это будет уже поздний час. Многие из народа Моего будут ходить из дома в дом и спрашивать друг друга: Как это могло произойти? Но ни у кого не будет в устах ответа, ибо это произойдет внезапно. Многих заберу к Себе, а многие погибнут и по плоти и духовно. Многие будут говорить Мне: "Господи, Господи, мы ходили с печальными лицами, одевались в траурные одежды..." а имени Моего они не знали..."
