Краще буду мовчати, ніж зайве казати.
Бо в словах велемовних є стільки прикрас,
А якщо зупинитись, до них придивитись,
То спаде пелена, що сповита з окрас.
А за нею - реальність, яка все ж людина?
Що до цього скривала стає враз ясніш.
І одним до вподоби стає більш тварина...
Від тварини людина буває хитріш...
"З'їж пуд солі, щоб знати із ким ти в дорозі",-
Вірна мудрість тоді повстає яскравіш.
І коли є велика нужда в допомозі,
То тоді пізнається хто друг не за гріш.
Боже, мудрість подай, прозорливість і ясність,
Щоб уміла розкрити фальшивість й брехню.
Хай не буде упадку, а помічна вчасність,
Допоможе пізнати підступну злобу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Разочарование - Людмила Солма *)Примечание/пояснение:
*«Былых величий, срам» - (обтрепанная неприглядность разочарований) «лоскуты» житейских парусов надежды или веры во что-то значимое…
**Это был единовременно-эмоциональный экспромт порыв, показавшийся тогда немного странным в реальности осмысления. Нынче под углом воспоминаний принимаю его, как некую поэтическую абстрактность констатаций «разбитых» некогда житейскими обстоятельствами возможной или предполагаемой значимости тогдашних «надежд или чаяний» - разочарование?! с кем же не бывало такого в те сумбурно 90-е года...
Людмила Солма, 09.11.2008
