23. Осанна! Слава! - Господу кричали
І листя пальми падало під ноги.
В Єрусалимі так Христа стрічали,
Хвалили всі Його, хвалили Бога.
Раділи всі: прийшов наш Визволитель.
Хто воскрешає, Хто життя дарує.
Повіки слався, наш Господь, Учитель!
Осанна! - люд, мов океан, вирує.
Ніколи і нічим уже здавалось
Тієї радості й любові не спинити.
Та, незадовго, натовп, той що славив,
Кричати буде грізно: "вбити! вбити! "
Господь ввійшов у храм в Єрусалимі.
У дім, що був збудований для Бога.
Що ж Він побачив там, чи ж порадів Він
Тому, як славлять Господа живого?
Міняли всюди гроші, торгували.
Ягнят, козлів був повний храм Господній.
І що мерзотою в законі називали
Внесли те в храм, перед лице Господнє.
Обман, нажива, обдирання бідних
Багато літ у храмі царювали.
Не міг там Дух Господній більше жити.
Там Божа слава вже не пробувала.
Повикидав Ісус усе нечисте.
І храм наповнила Господня слава.
Каліки і сліпі, усі зцілившись,
З дітьми малими Спаса прославляли.
Ти скажеш: "це давно було, я знаю,
Господь, перед розп'яттям в місто входив. "
Ні, кожен день Його хтось зустрічає,
Він кожен день приходить до народу.
Ми каємось і Він гріхи прощає.
Любов і дяку стелимо під ноги.
А потім, на хресті, знов розпинаєм,
В гріхах все загрузаючи потрохи.
Пощо судити гріх народу того,
Що з храму дім розбійників зробили?
Господь сказав: ви храм Духа Святого.
Погляньмо, що з цим храмом ми зробили?
Чи в нас свобода Духові і воля?
Чи, в серце, ми вже стільки настягали,
Що не назвеш нас храмом вже Господнім.
Скоріше для гріха вертепом стали.
Господь сьогодні йде щоб нас очистить,
Як очищав той храм в Єрусалимі.
Щоб на прохання наші і молитви
Ми відповідь від Бога получили.
Сьогодні Іісус до тебе входить,
Щоб запитать, чи серце ти очистив?
А завтра знову піде на Голгофу.
Гріх понесе твій на череповище.
Господні діти, перегляньмо кожен
Чим ми сьогодні Спаса зустрічаєм?
Не втратьмо тої першої любові,
Що в нас була, як Господа пізнали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
1) "Красавица и Чудовище" 2002г. - Сергей Дегтярь Это первое признание в любви по поводу праздника 8 марта Ирине Григорьевой. Я её не знал, но влюбился в её образ. Я считал себя самым серым человеком, не стоящим даже мечтать о прекрасной красивой девушке, но, я постепенно набирался смелости. Будучи очень закомплексованным человеком, я считал, что не стою никакого внимания с её стороны. Кто я такой? Я считал себя ничего не значащим в жизни. Если у пятидесятников было серьёзное благоговейное отношение к вере в Бога, то у харизматов, к которым я примкнул, было лишь высокомерие и гордость в связи с занимаемым положением в Боге, так что они даже, казалось, кичились и выставлялись перед людьми показыванием своего высокомерия. Я чувствовал себя среди них, как изгой, как недоделанный. Они, казалось все были святыми в отличие от меня. Я же всегда был в трепете перед святым Богом и мне было чуждо видеть в церкви крутых без комплексов греховности людей. Ирина Григорьева хотя и была харизматичной, но скромность её была всем очевидна. Она не была похожа на других. Но, видимо, я ошибался и закрывал на это глаза. Я боялся подойти к красивой и умной девушке, поэтому я общался с ней только на бумаге. Так родилось моё первое признание в любви Ирине. Я надеялся, что обращу её внимание на себя, но, как показала в дальнейшем жизнь - я напрасно строил несбыточные надежды. Это была моя платоническая любовь.
